Сюзанна, 36 - 14 ноября 2007 16:06

[FONT=Optima][SIZE=+1][COLOR=red]Зрада
Кров капала з вуст і текла по сніжно-білій шиї.Уперше було так боляче дивитися на світ - усе було червоного кольору.Солоні сльози змивали кров і завдавали ще більшого болю.Боліло все:і тіло,і душа,боліло і не було більше нічого на цій землі - лише біль...
Сонце пекло,а на душі було холодно.Біль змінювався холодом,а він у свою чергу - таким болем,що стало незрозумілим відчуття,яке сковувало руки і думки.Все стерпло,а заразом і серце...Важко було вимовити слово...Але...я ненавиділа...Ні!В мені не було ні крапельки страху чи злоби...Я не могла зрозуміти,що сталося,звідки цей сміх,чому так боляче,за що цей біль...чому я плачу?Чи я тепер не скажу ні слова?Я - сильна,я скажу!...Але замість слів з вуст виривається тільки стогін...
...Ти ЗрадиВ...
Ти підняв руку на наше кохання,на наше майбутнє...
Не принизив,не покинув,не засоромив,не насміявася - тільки зрадив...
...Так легко зруйнувати ту фортецю,що ми з тобою будували...Погубив моє серце...і залишив з нічим...як жебрачку пустив по світу з порожньою душею,з обпеченим серцем...
...Ти ЗрадиВ...
Плюнув в душу,закривавленим світом замінив щастя;усе,усе забрав - залишив тільки біль.
...Ти ЗрадиВ...[/FONT][/SIZE][/COLOR]

• 
• 
•