Сюзанна, 36 - 14 ноября 2007 16:04

Безглуздо ховається світ за тобою.Безмовно не можу сказати "прощай",хоча знаю,що ніколи не будемо разом.Жахливо,коли дізналася,що залишилася без тебе,хоч ще недавно з любов"ю дивилася в твої очі.Щоразу провожаю очима перехожих з надією,що саме ти посміхаєшся мені на прощання.Але...
Безглуздо вдивляюся у темряву ночі і розмовляю з тобою,знаючи,що ти з іншою.Безмовно кричу,що забула тебе,залишила на тім місці де побачила колись,вперше.Жахливо,коли розумію,що це - неправда,і здається,я божеволію.
Безглуздо люблю тебе,навіть більше за життя.Безмовно посміхаюсь тобі на прощання відпускаючи до іншої,не знаючи цього.Жахливо коли зрозуміла,що не назву тебе своїм.
Безглуздо кличу тебе щоночі.Безмовно,бо не можу сказати ані слова.Жахливо плутати дійсність з мріями.Щоразу безглуздо,безмовно,жахливо.Але...Утім,на що я сподіваюсь?

• 
• 
•